Поточна діяльність

Загальні відомості про Сумську область

Оновлено 21.09.2021

  
Історія регіону
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.
Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа.
Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів.
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших.
Найбільш цікавими об’єктами туризму є: пам’ятки культурної спадщини у межах Національного заповідника «Глухів», державних історико-культурних заповідників у місті Путивлі та «Посулля»; пам’ятки архітектури XVII-XX століть у містах Суми, Ромни, Лебедин та Охтирка; пам’ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; музеї: художній, краєзнавчий, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми.
Адміністративно-територіальний розподіл
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складі налічується 5 районів (Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський), 51 територіальна громада
(15 міських, 15 селищних, 21 сільська). Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.
Влада

Сумську обласну державну адміністрацію очолює голова – Живицький Дмитро Олексійович. Перший заступник голови Сумської обласної державної адміністрації – Савченко Тарас Григорович, Заступники голови Сумської обласної державної адміністрації – Печененко Вячеслав ПетровичМедвідь Вікторія ЮріївнаКлименчуков Олег ВолодимировичБойко Олена АнатоліївнаБірюков Андрій ВіталійовичКерівник апарату – Кальченко Ігор Володимирович.

Кордони
Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.
Населення

Станом на 1 червня 2021 року, за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської області складала 1046494 осіб.

Економічний потенціал

У промисловості області працює понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в облас-ному центрі, містах Конотоп, Шостка, Ромни, Охтирка, Глухів, Лебедин, Тростянець, а також у Охтирському, Роменському та Сумському районах.

Внесок промислового комплексу у загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель області.

У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість, машинобудування та виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції. На ці види діяльності припадає понад 65% реалізованої промислової продукції області.

Сумська область – один із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається до 40% української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться
НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини 3500 метрів.

У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитови-дні піщаники із вмістом двоокису кремнію (SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю си-ровини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і крис-талічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей.

У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання-Інжиніринг», «Сумський завод насосного та енер-гетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші.

Машинобудування – основа інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів продукції.

Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя.

На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію.

Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо.

Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки.

Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «Кусум Фарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця. У 2020 році здійснено черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць.

У 2016 році у місті Шостка ПАТ «Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу.

Успішне залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері пакувальних матеріалів –
ПрАТ «Технологія», ТОВ «Гуала Кложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2020 році ПрАТ «Технологія» введено цех
№ 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів. Цими підприємствами створено понад дві тисячі нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області. 

Відновлюється потенціал легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці. У місті Кролевець у результаті залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт – швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м. Київ), що спеціалізується на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної білизни.

Завдяки ефективному переробленню місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філією ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району).

З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема»
(м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків.

Культура і традиції

Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян.

На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, сотні  поселень та могильників, десяток великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. До Списку історичних місць України занесено 15 населених пунктів області, серед яких міста Путивль, Глухів, Ромни, що мають тисячолітню історію.

Сумщина – край з багатовіковою історією, де нараховується близько
2,6 тис. пам’яток культурної спадщини: 715 – археології, 1383 – історії,
61 – монументального мистецтва, 428 – архітектури та містобудування, 22 – садово-паркового мистецтва, 2 – науки та техніки. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний заповідник «Глухів».

 

Сумщина – край, що дав вітчизняній та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум, та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку) приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині, у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина –  скарбниця народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі – духової музики «Сурми України», літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бах-фест», «Органум» та «Чайковський-фест», Всеукраїнські фестивалі «Чехов-фест», «Козацький родослав», «Боромля», «Схід Рок» та інші.

Для задоволення культурно-мистецьких уподобань жителів області на Сумщині діють 1179 закладів культури, з них: 591 клубна установа,
530 бібліотек, 36 мистецьких шкіл, 14 комунальних музеїв, національний заповідник та 2 державні історико-культурні заповідники, 2 театри (1 з яких має статус національного), філармонія, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, фаховий коледж мистецтв і культури
ім. Д.С. Бортнянського. У закладах культури працює 4605 працівників.

Природа та екологія

Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 01.08.2021 налічує 300 об’єктів загальною площею 178918,37 га, що становить 7,5% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (28%) та 281 об’єктів місцевого значення площею 128,4 тис. га (72%).

Структура природно-заповідного фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів  загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник «Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти: дендрологічні парки, парки–пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо.