Загальні відомості про Сумську область

Оновлено 13.03.2017

  
Історія регіону
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.
Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа.
Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів.
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших.
Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка.
Адміністративно-територіальний розподіл
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу, 384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.
Влада

Сумську обласну державну адміністрацію очолює Клочко Микола Олексійович. Перший заступник голови Сумської обласної державної адміністрації - Марченко Олександр Олексійович Заступники голови Сумської обласної державної адміністрації – Боршош Іван СеменовичКупрейчик Ірина Валеріївна, Подопригора Микола Анатолійович. Керівник апарату Сумської обласної державної адміністрації - Живицький Дмитро Олексійович.

.

Кордони
Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.
Населення

Станом на 1 січня 2017 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської області складала 1104,5 тисяч осіб.

Економічний потенціал

Сумська область створена 10 січня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. Нині в складі області 18 районів; 15 міст, із них 7 – обласного значення; 20 селищ міського типу; 15 об’єднаних територіальних громад, із них 1 – міська,
7 – селищних, 7 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші
міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.

Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості.

У промисловості області працює понад 250 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому, Роменському, Охтирському та Кролевецькому районах.

Внесок промислового комплексу у загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен третій економічно активний житель області.

У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та машинобудування. На ці види діяльності припадає близько 60% реалізованої промислової продукції області.

Сумська область – однин із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається 44%
української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться
НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів.

У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію (SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей.

У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених та ведучих бурильних труб»,
ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод»,ТОВ «Сенсі», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші.

Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує робочими місцями понад 30% всіх зайнятих у промисловості).

Для міст Суми, Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими.

Машинобудування – основа інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів продукції.

Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя.

На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9 тисяч осіб, або кожного шостого працюючого у промисловості.

Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо.

Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки.

Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «Кусум Фарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця.
У 2017-2018 роках буде здійснено черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць.

У 2016 році у місті Шостка ПАТ «Фармак» ввело в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу.

Успішне залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері пакувальних матеріалів –
ПрАТ «Технологія» та ТОВ «Гуала Кложерс Україна». У 2017 році заплановане введення ще одного підприємства цього виду діяльності – ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. Цими підприємствами створено близько тисячі нових робочих місць з найвищим рівнем оплати праці у промисловості області. 

Відновлюється потенціал легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне з найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, з 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовується в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці.

Завдяки ефективному переробленню місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району).

З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (м. Шостка) та «Тростянець» (м. Тростянець), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків.

Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку та є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней.

Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них 1,2 млн. гектарів – рілля.

Агропромисловий комплекс Сумської області налічує 389 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 636 фермерських господарств, понад 133,6 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 19 тис. працівників.

Завдяки високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької продукції. У 2016 році по урожайності зернових та зернобобових культур область посіла четверте місце серед регіонів України, шосте – по валовому виробництву зерна, в тому числі по валовому збору та урожайності кукурудзи на зерно – друге місце. По посіву та валовому виробництву гречки Сумщина є лідером серед регіонів України.

У галузі тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах Сумська область займає 5 місце по чисельності поголів’я корів, 7 місце – по чисельності поголів’я великої рогатої худоби та валовому виробництву молока.

Сільське господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на 01.02.2017 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить
66,5 млн. гривень, або в 2 рази більше до відповідного періоду 2016 року.

Культура і традиції
Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян. 
На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, сотні  поселень та могильників, десяток великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий.
Міста Суми, Білопілля, Глухів, Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку найважливіших історичних міст України. 
Сумщина – край з багатовіковою історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 – археології, 65 – пам’ятників монументального мистецтва і 372 пам’ятки архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два обласних та один державний історико-культурні заповідники. 
Сумщина – край, що дав вітчизняній та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум, та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку) приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині, в селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина –  скарбниця народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі – літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест» та «Органум», Всеукраїнський сільський фестиваль мистецтв «Боромля», обласні – патріотичної пісні «Партизанські зірниці», дитячої творчості «Співаймо разом», автентичного співу «Пісенне перевесло».
Для задоволення культурно-мистецьких уподобань жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, 616 клубних та 566 бібліотечних установ системи Міністерства культури України, 16 комунальних музеїв, 35 початкових мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2322 творчих колективів, де реалізують свої уподобання близько 24 тисяч учасників, 240 колективів мають звання «народний аматорський». 
Природа та екологія

Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 01.03.2017 має у своєму складі 263 території та об’єкти загальною (фактичною) площею 176,51 тис. га, з них загальнодержавного значення – 19 об’єктів площею – 50,5 тис. га (28,6 %), місцевого значення – 244 об’єкта площею – 126,01 тис. га (71,4%). Відношення площі природно-заповідного фонду до площі області («показник заповідності») становить 7,41 %.

Структура природно-заповідного фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів  загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник «Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти: дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо.